Наслідки легеневої недостатності

Image

Запис на
консультацію

Гострий респіраторний дистрес синдром

Гострий респіраторний дистрес синдром (ГРДС) – це синдром гострої легеневої недостатності, який виникає як відповідь на локальну чи системну гіпоксію тканин, їх ішемію та реперфузію, з багатофакторною етіологією. Причиною появи ГРДС можуть бути різноманітні чинники, від вірусів і бактерій, до травм та інтоксикацій.

Запальний процес в легенях пов’язаний із складними імунологічними реакціями: активацією поліморфноядерних нейтрофілів, ендотеліоцитів, продукцією вільних кисневих радикалів. В патогенезі основну роль відіграє набряк легень внаслідок пошкоджения альвеоло-капілярної мембрани. Надмірна активація імунітету у відповідь на дію пошкоджуючого агента (з масивним виділенням цитокінів і розвитком “цитокінового шторму”) є ймовірно такою ж небезпечною, як імунна недостатність, тільки з іншим патогенетичним механізмом та наслідками.

Після одужання від гострого респіраторного дистрес синдрому залишаються неприємні наслідки у вигляді легеневої недостатності різного ступеня вираженості, зумовленої легеневим фіброзом (ущільнення тканини легень, що виникає у місці попередніх запальних змін, рубцювання). Такий стан пацієнти описують як часту задишку, навіть при незначних фізичних навантаженнях, втомлюваність, неможливість вдихнути “на повні груди“. Зниження ефективної дихальної функції легень приводить до гіпоксії тканин організму, що в свою чергу порушує роботу всіх систем організму, в першу чергу серцево-судинної та нервової.


Чому саме лікування мезенхімальними стовбуровими клітинами?

Інфузія культивованих мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) на початкових стадіях ГРДС використовується для запобігання розвитку “цитокінового шторму”. При можливості інфузія МСК повинна проводитися на стадії лабораторно та інструментально підтверджених ознак атипової пневмонії незалежно від етіологічного чинника.

При лікуванні наслідків ГРДС, терапія з використанням МСК має:

  • імуномодулюючий ефект (сприяє нормальній роботі імунної системи);
  • стимулює відновлення пошкоджених тканин (покращує живлення легеневої тканини за рахунок секреції низки трофічних факторів);
  • зменшує фіброз легеневої тканини, збільшує життєву ємність легень.

Культивовані стовбурові клітини можна вводити кілька разів упродовж доби в рівномірних дозах, вони не відторгаються імунною системою і сумісність за системою людських лейкоцитарних антигенів (HLA) не потрібна.


Очікуваний ефект:

Результати терапії завжди залежать від особливостей організму та супутніх захворювань.

Зазвичай, під впливом лікування в організмі пацієнта виявляються такі ефекти:

імуномодуляція, збільшення опірності організму до інфекцій;
протизапальна дія та нівелювання наслідків системної запальної реакції (“цитокінового шторму”);
стимуляція відновлення пошкоджених тканин;
зменшення фіброзу легеневої тканини.


Ваш план лікування в QR Health Solutions:

День 1 Огляд

Інструментальне та лабораторне дослідження з результатами, отриманими в той же день.

План лікування

У той же день ви і два лікарі обговорюєте план лікування в залежності від стану здоров’я. У разі, якщо рекомендується будь-який традиційний спосіб лікування – рішення за вами.

Сім`я бере участь в обговоренні будь-якого рішення.

День 2 Терапія

Клініка QR забезпечує внутрішньовенну інфузію і внутрішньосуглобову ін'єкцію мультіпотентних стовбурових клітин, отриманих з пуповини людини. Це амбулаторна процедура, яка займає близько 2 годин.

День 3 Терапія

Повторне введення, контроль результату. Відвідування нашого лікаря, складання плану виписки, надання рекомендацій.

День 4 Виписка

Планування подальшого спостереження, виписка.

Джерела:

World Health Orgаnizaion. Clinical management of severe acute respiratory infection (SARI) when COVID-19 disease is suspected: interim guidance, 13 March 2020. World Health Organization, 2020 Huang C, Wang Y, Li X, Ren L, Zhao J, Hu Y, et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. The Lancet Wilson JG, Liu KD, Zhuo NJ, Caballero L, McMillan M, Fang XH, et al. (2015). Mesenchymal stem (stromal) cells for treatment of ARDS: a phase 1 clinical trial. Lancet Respiratory Medicine, 3:24-32. Hashmi S, Ahmed M, Murad MH, Litzow MR, Adams RH, Ball LM, et al. (2016). Survival after mesenchymal stromal cell therapy in steroid-refractory acute graft-versus-host disease: systematic review and meta-analysis. Lancet Haematology, 3:E45-E52. Kamen DL, Nietert PJ, Wang H, Duke T, Cloud C, Robinson A, et al. (2018). CT-04 Safety and efficacy of allogeneic umbilical cord-derived mesenchymal stem cells (MSCs) in patients with systemic lupus erythematosus: results of an open-label phase I study. Lupus Science & Medicine, 5: A46-A47. Li W, Ren G, Huang Y, Su J, Han Y, Li J, et al. (2012). Mesenchymal stem cells: a double-edged sword in regulating immune responses. Cell Death Differ, 19:1505-1513. Wang D, Hu B, Hu C, Zhu F, Liu X, Zhang J, et al. (2020). Clinical Characteristics of 138 Hospitalized Patients With 2019 Novel Coronavirus–Infected Pneumonia inWuhan, China. JAMA. Leng Zikuan, Zhu Rongjia, Hou Wei, et al. Transplantation of ACE2- Mesenchymal Stem Cells Improves the Outcome of Patients with COVID-19 Pneumonia. Aging and disease, 2020, 11(2): 216-228.

Консультація

Заповніть форму і один з наших спеціалістів зв'яжеться з Вами за e-mail, телефоном або будь-яким іншим зручним для Вас способом. Ми будемо раді відповісти на всі Ваші питання та забезпечити необхідною інформацією.

Image